Гімназія №27" дошкільний підрозділ "Веселий вулик"

Для доступності навчання осіб з особливими потребами в
комунальному закладі «Середня загальноосвітня школа

No27» Кам’янської міської ради наявні:

 Облаштована прилегла територія для потреб
маломобільних груп населення.
 Облаштовані пандуси на входах до будівлі.
 Дверні прорізи (не менше 0,9 м) - забезпечено.
 Доступність до приміщення 1-го поверху та в
середині будівлі - обмежена.
 Тактильні таблички з шрифтом Брайля відсутні.
 Спеціалісти для допомоги у навчання
методами і способами спілкування (навчання
жестовою мовою, шрифтом Брайля) – відсутні.
 Санвузли для маломобільних груп населення -
відсутні.
 Кнопка виклику

Діти з особливими потребами можуть здобувати
освіту за індивідуальною, екстернатною та
дистанційною формами навчання.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДОРОСЛИМ, ЯК ДОПОМОГТИ ДІТЯМ ЗРОЗУМІТИ СВОЇ ПОЧУТТЯ

Надайте дитині додаткову підтримку, підбадьорте її та будьте чуйні, терпимі, коли вона перебуває в стресовому стані, адже діти показують свої страждання та хвилювання за допомогою різної поведінки — надчутливою, замкненої, пустотливої;

Будьте чуйні до почуттів, які виражає дитина словесно та іншим шляхом;

Допоможіть дітям навчитися говорити про свої почуття замість того, щоб просто замкнутися;

Навчіть вирішувати проблеми словесно, а не фізично; методом знаходження кращих способів для того, щоб впоратися з ситуацією;

Допоможіть дітям заспокоюватись самостійно, коли вони прикро вражені. Наприклад, іноді дітям старшого віку необхідно просто більше години побути наодинці, тоді як молодші діти мають потребу в близькості з рідними;

Проводьте співбесіди про почуття дитини, проектуючи ситуацію, яка її засмучує, на себе, виражаючи власні почуття (наприклад: «Мені стає сумно, коли я сперечаюся зі своїми друзями, можливо, тобі також»):

Переконайте дитину, що у всіх дітей виникають почуття за певних обставин (наприклад: «Іноді діти лякаються, і це нормально», «Якщо щось не працює, це тебе дратує», «Коли тебе дражнять, ти ображаєшся»);

Діти молодшого віку потребують допомоги, щоб навчитися відмічати свої почуття. Це допомагає їм ввійти в емоції, біль, точно розпізнати їх та правильно впоратися з ними (наприклад: «Думаю, що ти плачеш, тому, що ти стомився(лась), «Я знаю, що діти відібрали твій м'яч, і це тобі прикро вразило»);

Іноді дітям легше відповісти на коментар, ніж на пряме питання, якщо щось не так (наприклад: «Сашко, ти виглядаєш дещо засмученим. Співуче, ти думаєш про свою мамусю...»)

Буває так, що дітям легше коментувати почуття дитини в контексті почуттів більшості дітей (наприклад: «Більшості дітей стає моторошно та сумно, коли їхній татусь та мама сваряться», «мабуть, всі діти ображаються та страждають, коли на них кричати, обзивають або не хочуть спілкуватися»).