Як навчити малюка бути тактовним і привітним, щоб він умів дотримуватися чужих кордонів і не дозволяв порушувати свої, а також як правильно виховати ввічливість? Про все це поговоримо в нашій статті!
Як відбувається залучення дитини до соціального життя?
Ввічливість - це риса характеру, яка відноситься до категорій моральності та поведінки. Вона допомагає людині у будь-якому віці привітно спілкуватися з оточуючими. Тому важливо прищеплювати корисні навички у дитинстві, щоб потім не шкодувати про похибки виховання.
Залучення дитини до соціального життя відбувається у кілька етапів:
- у 3 роки діти на прикладі батьків починають впізнавати правила поведінки;
- у 3-4 роки дитина освоює рольові ігри у дитячому садку. Це допомагає вивчити правила спілкування, здобути власний досвід у взаємодії з оточуючими;
- до 7 років закладаються базові моральні цінності та етичні норми. Цей досвід малюк потім буде застосовувати на практиці у школі;
- однак у підлітковому віці часто починається бунт. Чемна до цього дитина починає огризатися, не реагує на зауваження, використовує ненормативну лексику. Така поведінка — бажання продемонструвати оточуючим, що вона вже не малюк. Бурхлива реакція настає при найменшій спробі проникнути в особистий простір. Що робити батькам? Виявляти повагу та терпіння. Також важливо пояснити, що бути дорослим — це насамперед відповідальність, у тому числі й за свою поведінку.
Ввічливими не народжуються, ними стають. Це довгий і складний процес, у якому нічого не відбувається раптом, одразу й саме собою. Тільки батьківський приклад допоможе зробити ввічливість потребою, що усвідомлюється. Ввічливі слова не повинні бути завченими як правила, а бути щирими і йти від душі.
Що таке ввічливість та її значення?
Ввічливість - поняття багатогранне. Чемна людина тактовна, ставиться до всіх людей з повагою, вміє знаходити компроміси у спірних питаннях, а також добрий слухач та співрозмовник.
Критерій визначення ввічливості — це вміння не ставити оточуючих людей у незручне становище. Така людина пам'ятає, що кожне бажання чи вчинок прямо чи опосередковано відбивається на інших, тому завжди дотримується кордонів між бажаннями та можливостями.
Чемність добре доповнює вроджену якість, яка називається делікатність. Навчитися бути делікатним неможливо, але можна максимально наблизитись, якщо є бажання.
Коли починає розвиватися ввічливість?
Краще починати виховувати в дитині ввічливість із ранніх років. Нехай малюк поки не розуміє значення слів, але він бачить, у яких ситуаціях батьки та близькі люди їх використовують. Усе це фіксується на підсвідомому рівні, і потім усвідомлюється. У міру дорослішання говорити «чарівні» слова дитина стане свідомо.
З чого починати?
Чемність, як і решта корисних навичок у дітей, потрібно розвивати поступово, рухаючись від простого до складного.
Привчайте дитину говорити «дякую», «будь ласка», вітатись, вибачатися. Поясніть, у яких випадках потрібно використовувати те чи інше слово. Дітям потрібно розповідати про прийоми спілкування, вітання, знайомства. Обов'язково пояснюйте про різницю у спілкуванні з однолітками та дорослими. До дітей можна звертатися на ім'я, до дорослих — тільки на ім'я та по батькові.
Щоб виховати ввічливу дитину, батькам потрібно також переглянути та скоригувати свою поведінку:
- частіше говоріть дитині добрі, ласкаві слова;
- ставтеся до дитини з повагою, щоб вона почувала себе рівною серед інших;
- стежте, щоб ваша вимогливість не виходила за межі дозволеного;
- делікатно поводьтеся з друзями та оточуючими;
- не кричіть на дітей, не ображайте їх, використовуючи грубі слова на дітей, не вживайте фізичних заходів покарання;
- перестаньте робити зауваження щодо дрібниць, всіляко заохочуйте дитячу самостійність;
- дотримуйтесь єдиної системи виховання, щоб і тато, і мама були з одного боку, а чи не проти друг друга. Конфліктні ситуації розв'язуйте без присутності дітей;
- пам'ятайте, що правила поведінки важливо щеплювати постійно, а не іноді.
Дітям треба пояснювати, що фізичні особливості чи недоліки людей не можуть бути приводом для глузування та недоречних коментарів. Також недоречно демонструвати на людях негативні емоції. Прояв ввічливості до оточуючих - це спокійна і стримана поведінка.
Але якщо ввічливість не є постійним супутником спілкування у сім'ї, то малюкові буде складно, навіть неможливо освоїти такі правила. Батькам не варто вимагати від дітей того, що вони не роблять самі. Тому, якщо у дорослих є проблеми з ввічливістю, то спочатку потрібно звернути увагу на себе, а потім братися за виховання дитини.
Поясніть сенс слів, якщо вони не зрозумілі малюкові, розповідайте про походження ввічливих ритуалів. Наприклад, якщо ми дякуємо комусь, то даруємо співрозмовнику благо, бажаємо добра.
Правила ввічливості для дітей
Щоб освоїти правила ввічливості для дітей, батькам не потрібно тиснути та вимагати неухильного виконання. Періодично, між іншим, спокійно нагадуйте малюкові, що треба привітатися чи подякувати.
Що ж має освоїти дитина, щоб впевнено почуватися у будь-якій ситуації:
- не забувати говорити «дякую», «будь ласка»;
- завжди вітатись і прощатися, як з однолітками, так і з дорослими;
- не перебивати тих, хто говорить, але якщо дуже треба сказати, почати з вибачень;
- ніколи не брати чужих речей без попиту, навіть у близьких людей;
- не оцінювати вголос зовнішні дані людей, можна лише тактовно та делікатно давати позитивну оцінку;
- на питанням: «Як справи» відповідати коротко, з ввічливості поцікавитися справами співрозмовника;
- завжди стукати, якщо двері зачинені, входити лише після дозволу;
- на початку телефонної розмови потрібно привітатись та уточнити, чи зручно співрозмовнику розмовляти;
- пропускати вперед людей похилого віку, хлопчики пропускають дівчаток;
- у транспорті не штовхатися при вході та виході;
- пропонувати допомогу;
- дотримуватись правил етикету за столом, у громадських місцях.
Як допомогти малюкові стати ввічливішим?
Основний секрет виховання ввічливості - спокій і лише спокій. А також терпіння!
Діти дуже безпосередні, тому без жодного злого наміру можуть голосно висловлюватися чи висміювати чужі недоліки. Батькам не варто впадати в паніку, кричати та критикувати малюка. Потрібно просто спокійно, доступною мовою поговорити з дитиною. Попросіть її уявити себе на місці скривдженої нею людини. Які відчуття тоді виникнуть? Чи буде приємно перебувати у такій ситуації? Зазвичай дошкільнята швидко все розуміють і роблять правильні висновки.
Які інструменти можна використовувати для виховання ввічливості:
- особистий приклад;
- мультфільми та казки;
- ввічливі ігри;
- заохочення та похвалу;
- довірчі та роз'яснювальні бесіди.
Практичне навчання дітей
Практичне навчання ввічливості починається у сім'ї. Якщо домочадці звикли поводитися спокійно, природно і ввічливо, то і дитина почне переймати таку модель поведінки, наслідуючи дорослих.
На прогулянці та у громадських місцях спостерігайте за поведінкою малюка, помічайте помилки у взаєминах. Вдома спокійно обговоріть усі ситуації, поясніть, що дитина зробила неправильно і як треба було вчинити.
Не забувайте і вдома частіше говорити малюку «дякую», «будь ласка», бажати доброго ранку та на добраніч.
Добре допомагають у вихованні ввічливості спільні перегляди мультфільмів, фільмів. Звертайте увагу на правильну чи неправильну поведінку героїв. Цікавтеся оцінкою персонажів з боку дитини. Обговорюйте спірні, конфліктні моменти, знаходите можливі способи їх вирішення.
Виховання ввічливості за допомогою ігор
Ігри - це найдоступніший і зрозуміліший для дітей метод навчання та освоєння нових навичок. Граючи з дитиною, непомітно та ненав'язливо створюйте ситуації, в яких потрібно виявляти ввічливість. Це працює краще за тисячу слів і нескінченних нагадувань!
Влаштуйте вечір знайомств серед іграшок, пограйте в магазин, лікарню, дитячий парк розваг або інші ігри, в яких потрібно висловлювати прохання, дякувати та прощатися.
Заохочення та зауваження
Існують прості секрети виховання ввічливої дитини, про які батьки у педагогічному пориві часто забувають.
Як не потрібно робити зауваження:
- Бурхливо реагувати на будь-який прояв «невихованої поведінки».
Щоб виховання було ефективним, дитині завжди потрібно залишати право вибору. Вона має право забути, не захотіти, посоромитися виявляти ввічливість, і це не привід дорікати чи змушувати. Таке виховання завжди призводить до зворотного ефекту.
- Виховувати прилюдно.
Будь-які зауваження завжди потрібно робити лише наодинці. У цього правила немає винятків. В іншому випадку у малюка розвинеться комплекс неповноцінності. При цьому дорослі самі загострюють увагу до невихованості дитини.
- Дотримуватись різних моделей поведінки.
Якщо батьки вселяють малюкові правила ввічливості, але самі їх не дотримуються, дитина не зможе в голові скласти "пазл" правильно. Виховання дітей завжди починається з себе.
Не забувайте хвалити дитину, особливо якщо вона тільки починає освоювати правила ввічливості. Але не просто кажіть, що вона молодець, а пояснюйте, чому ви її похвалили. Заохочення за вірні вчинки допомагає краще і швидше засвоїти, як правильно вести себе.
Дотримання правил ввічливості — одна з обов'язкових умов нормального життя у суспільстві. Ця якість необхідна, щоб навчитися уникати конфліктів та підтримувати здорові стосунки.