Батьки дошкільнят добре знають, скільки коштує садочок, гуртки й лікування — тож коли доходить до стягнення аліментів, очікування бувають високими. Судова практика 2026 року показує інший бік: без доказів реальних доходів платника суди системно зменшують заявлені суми до обережного мінімуму. Базу задає закон: за статтями 180 і 182 Сімейного кодексу утримання дитини — обовʼязок обох батьків, а розмір має відповідати доведеним можливостям платника.
Показова історія — справа 522/7368/25. Мати пʼятирічної доньки просила 20 000 грн щомісяця, посилаючись на те, що батько — підприємець. Одеський апеляційний суд у постанові від 15.06.2026 залишив у силі лише чверть: 5 000 грн. Логіка суду проста: сам факт реєстрації бізнесу не доводить стабільно високих прибутків, а добровільна оплата приватного садка підтверджує участь батька в житті дитини, але не створює бази для фіксованих стягнень. Детальний розбір цієї практики — у матеріалі про високі аліменти без доказів доходів платника, з розкладкою типових помилок позивачів.
Інші цифри з практики ще красномовніші. У справі 754/12326/25 мати просила 90 000 грн — суд критично оцінив чеки (частина товарів не відповідала віку дитини, садок не підтвердився) і стягнув 20 000 грн, які батько визнав сам. У справі 585/29/26 замість 8 000 грн присудили 4 000 грн. А в справі 761/23308/19 навіть хвороба сина не змінила підходу: замість понад 16 000 грн — 3 000 грн, і касація це підтримала. Базою для всіх рішень стали ті самі статті 180 і 182 Сімейного кодексу.
Типова динаміка такого спору вкладається у чотири місяці. День перший: позов із завищеними вимогами на базі емоцій. День тридцятий: відзив відповідача з посиланням на відсутність офіційної роботи. День шістдесятий: рішення першої інстанції з сумою, близькою до мінімуму. День сто двадцятий: апеляція залишає все без змін через брак доказів. Суди при цьому охоче цитують ту саму формулу: позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що відповідач може платити у визначеному нею розмірі.
Що реально посилює позицію. Перше: податкові декларації і виписки про рух коштів на рахунках платника — їх можна витребувати через суд. Друге: дані з реєстрів нерухомості та про перетин кордону. Третє: квитанції на специфічні потреби дитини — приватний садок, лікування, реабілітацію — з підтвердженням регулярності. Четверте: тверда сума працює тоді, коли доведений дохід, інакше суд поверне вас до частки від мінімуму.
Застереження одне: кожна сімейна справа індивідуальна, і навіть сильні докази не гарантують конкретної суми — але їхня відсутність майже гарантує мінімум, і оскаржити його в апеляції без нових доказів практично неможливо.