Як швидко вивчити алфавіт з дитиною

Чим менше часу до школи, тим гостріше для батьків постає питання: як скоріше запам'ятати літери, щоб через короткий час почати читати? Проблеми у процесі, зазвичай, пов'язані з невідповідним при цьому віком чи з неправильно організованими заняттями. У цій статті розповімо, який період є найбільш сприятливим для навчання і яку методику можна використовувати.

Який вік оптимальний для вивчення букв?

Думки вчених із цього приводу розходяться, але більшість експертів рекомендують займатися алфавітом, коли дитині виповниться 4–5 років. У ранній період малюк сприйматиме літери як набір зображень і читати зможе ще не скоро. А якщо літери не застосовуються для читання чи письма, то незабаром забудуться. Більше того, у малюка на цьому етапі не до кінця розвинений мовний апарат, тобто частина звуків просто не вдасться вимовити. У ранньому дитинстві краще приділити увагу розвитку мови та слухового сприйняття: обговорювати навколишній світ, співати пісеньки, знайомити з книгами та читати казки на ніч.

Фахівці наголошують, що вивчати алфавіт має сенс лише тоді, коли чадо демонструє інтерес до літер та текстової інформації. Перевірити, чи настав підходящий момент, батьки можуть так:

• попросити малюка переказати якусь подію з його життя;
• прочитати історію, опустивши кінцівку та запропонувати поміркувати про те, що могло статися;
• виявити, які поняття використовує малюк при описі предметів, їх місця у просторі;
• послухати, наскільки складно каже дитина, чи не заважає дикція зрозуміти те, що вона сказала;
• визначити, як довго малюк може слухати історію, чи подобається йому цей процес;
• поспостерігати, чи малюк помічає написи, чи цікаво йому, що вони означають;
• звернути увагу, якщо дитина не тільки любить розглядати картинки у книзі, а й намагається зобразити, що читає.

Якщо спостереження дають позитивний результат, отже, у маленької людини у потрібній мірі розвинені мова, мислення та пам'ять, і можна сміливо приступати до вивчення алфавіту.

Є випадки, коли діти готові до цього етапу у віці 3–4 років або значно пізніше, у 6 років. У будь-якому випадку потрібно враховувати індивідуальні особливості розвитку та не відмовляти у задоволенні їхнього інтересу.

З чого почати навчання алфавіту?

Логопеди наполягають: спочатку розучуємо звуки, а потім літери. Для цього необхідно розуміти різницю між ними. Звук можна лише почути, він потрібний для читання, говоріння. Літера - це значок, який говорить нам про те, який звук зараз потрібно вимовити, він знадобиться для письма.

Головною перешкодою на шляху до читання є звичка батьків по-старому називати окремі літери, а потім просити малюка скласти склад або слово: «де» + «і» + «ем». Логічно дитина робить висновок, що читати треба "деіем", але батьки кажуть, що це не так. Щоб покласти край плутанині, залиште назви літер на потім. Навчіть розрізняти звуки мови, аналізуючи слова вголос: дім = [д] [і] [м]. Фахівці рекомендують спочатку освоїти голосні звуки, а потім перейти до приголосних.

Коли дитина навчиться чути звуки, можна переходити до букв. Навчання слід побудувати від простого до складного:

• спочатку вивчіть лише ті літери, які позначають один голосний звук, наприклад, А [а];
• потім візьміть складніші: Ю [йу], Я [йа];
• серед приголосних також виділіть простіші — П[п], В[в], Н[н];
• вивчіть шиплячі;
• зрештою, беріться за ті, що взагалі не мають звуку: Ь.

Вивчення голосних

Першими в українському алфавіті рекомендують вивчати голосні звуки, тому що їх всього 6, і вимова дається легко. Потрібно пояснити малюкові, що на відміну від приголосних, їх можна проспівати. Для запам'ятовування добре підійдуть вірші, пісеньки та казки, де такі звуки видають тварини чи герої використовують для вираження емоцій. На прикладі голосних також простіше освоїти артикуляцію: наприклад, між А і У чітко видно різниця. У цьому випадку стане в нагоді гра в читання по губах: нехай дитина спробує відгадати, який звук ви зображуєте, а потім покаже сам.

Якщо малюк добре визначає голосні звуки на слух, настав час знайомити його з літерами. Голосні зручно розучувати парами: А-Я, О-Е. Мета такого об'єднання не лише у тому, щоб швидше їх запам'ятати. Важливо розуміти, що обидві літери в парі позначають той самий звук, але вибір залежить від попередньої приголосної. Після твердих ставимо А: рак = [р] [а] [к]. Після м'яких - Я: м'яч = [м '] [а] [гч].

Складніше даються літери, що позначають два звуки: Є[й'е], Ю [й'у], Я [й'а]. Потрібно навести кілька прикладів, щоб показати їх вживання: на початку слова, після голосних, твердого та м'якого знака.

Вивчення приголосних

Перше, що потрібно засвоїти - відміну від голосних. Приголосні не вийде вільно проспівати, завжди є якась перешкода, яка заважає це зробити.

Далі можна познайомити з м'якими та твердими звуками. Розуміння твердості-м'якості стане в нагоді в складніших словах і допоможе закласти основи орфографії. Щоб не залишалося сумніву, кожен звук потрібно вимовляти окремо, «потягти» його довше. Якщо дитина сумнівається, як читати приголосну - твердо або м'яко, зверніть її увагу на літеру, що йде за нею. Якщо це А, О, У, Е, И, приголосний вимовляється твердо, якщо Я, Є, Ю, І — навпаки, м'яко.

Найбільш важким може бути вивчення шиплячих, оскільки вони не вписуються в правило твердості-м'якості залежно від наступної голосної.

Відпрацювати обидві групи звуків на початковому етапі можна такими способами:

• показати дитині картинки та попросити назвати слова, в яких є потрібний звук;
• намалювати схему слова у виді порожніх клітин, як у кросворді. Попросити зафарбувати ту, де є потрібний звук. Спочатку краще взяти коротші слова;
• попросити малюка згадати слова з певним звуком;
• прочитати малюку кілька слів і попросити його плескати в долоні, коли він почує потрібний звук;
• для кожного звуку придумати ситуацію, в якій його можна почути: шарудіння листя, плескіт води тощо;

використовувати картки різних кольорів: сині для приголосних та червоні для голосних. В окрему групу рекомендують виділити м'які приголосні та позначити їх іншим кольором. Надалі з карток можна складати слова, відносячи кожен звук до певної категорії: голосний, твердий приголосний, м'який приголосний.

Різні методики вивчення алфавіту

Існує безліч способів прискорити освоєння грамоти. Більшість їх передбачає захоплюючу гру чи виконання творчого завдання. Ось деякі з них:

• мовні вправи: знайти букву в тексті, назвати предмет, назвати знайоме слово з певною кількістю приголосних та голосних;
• колективні ігри з м'ячем, настільні ходилки, пантоміма;
• творчість: намалювати літеру, зліпити, вирізати з паперу, зібрати з камінчиків або випекти з тіста;
• використання гаджетів: пізнавальні відео та програми для ПК або планшета;
• заняття з книг, розвиваючих видань, розмальовок. До вибору букваря слід поставитися з особливою увагою. Перед тим, як купити, перевірте, наскільки послідовно подається матеріал. У деяких посібниках прості буквосполучення йдуть упереміш зі складними.
• застосування наочних матеріалів: кубиків, карток, плакатів;
• іграшки для навчання алфавіту, наприклад, звукова абетка. Головне, переконайтеся, що, натискаючи на кнопки, дитина чутиме звук, а не назву літери;
• вірші та пісеньки, що супроводжуються певними рухами;
• асоціації: популярний метод, коли букву допомагає запам'ятати слово, яке на неї починається, наприклад А - акула.

Ряд відомих авторів також пропонують свої власні методики, які частково ґрунтуються на творчості та принципі асоціацій.

• Марія Монтессорі максимально задіює органи почуттів та моторику. Активно використовуються рукоділля та малювання, картки з рельєфного матеріалу для тактильного сприйняття. За одне заняття вивчаються відразу кілька літер, у тому числі можна скласти слово.
• Олена Бахтіна про кожну літеру розповідає свою історію, з якої малюк дізнається, чому вона пишеться саме так і пов'язує з нею певний звук. Наприклад, [а] - це крик маленької дитини, а буква У схожа на равлика.
• Ольга Соболєва створила картинки, в яких літери виступають головними героями, кожна зі своїми особливим характером. Автор наголошує на розвитку образного мислення, уяви, пам'яті та мовної інтуїції.
• Сергій Поляков поділив вивчення алфавіту на 18 занять. Перші 5 відводяться голосним, які даються парами, наприклад, А-Я. Основний принцип подачі матеріалу – через багаторазовий показ та озвучування.
• В'ячеслав Воскобович для запам'ятовування літер та з'єднання їх у склади використовує так звані «теремки». Це кубики, на яких зображені приголосні і є місце для встановлення голосних звуків. Воскобович є автором безлічі ігор, що розвивають, серед них і головоломки для читання — «Конструктор букв». Посібник дозволяє навчитися пов'язувати візуальний образ букви з відповідним звуком.

В окрему групу можна віднести методики, де читання починається не з окремих літер алфавіту, а з їх найпростіших поєднань чи навіть цілих слів.

• Микола Зайцев – автор відомого методу, якому понад 20 років. Педагог стверджує, що класичний поділ на склади неприродний, тому використовує склади, зображені на кубиках. Кубики розрізняються за кольором, розміром, вагою і навіть внутрішнім наповненням, що видає певний звук - це залежить від характеристики звуків, що входять до складу складів. Задіяні всі аналізатори – зоровий, слуховий, тактильний. Слід зважати на те, що діти, які навчаються таким способом, сприймають слова як набір готових конструкцій і не вчаться аналізувати. 
• Однією з численних розробок Воскобовича є книга «Складушки». Дітям пропонується ряд складів, картинка та невеликий текст. Склади необхідно проспівувати та запам'ятовувати візуально.
• Гленн Доман - винахідник методики, що широко використовується у вивченні іноземних мов, перш за все, англійської. Показуються картки, у яких зображено слово і картинка, слова вимовляються вголос. Процес багаторазово повторюється. Діти невдовзі починають читати, оскільки запам'ятовують слова цілком. Проблеми можуть виникнути, коли знадобиться прочитати нове слово, яке дитина бачить вперше.